Закон покупця

Рубрики Вопросы и ответы

Дуже часто трапляються ситуації, коли ми робимо покупки в магазині, а прийшовши додому, розуміємо, що річ нам не підходить з якихось причин (розмір, колір тощо).

Катерина МАКАРЕВИЧ, провідний юрисконсульт юридичної компанії «Дніпроюрком»

Начебто уже давно всім відомо, що, за Законом України «Про захист прав споживачів», протягом 14 днів з моменту оформлення покупки справний товар (т. з. товар належної якості), який з будь-яких причин не сподобався покупцю, можна повернути.

Однак на практиці повернути такий товар, якщо він без дефектів чи браку, наважуються не всі. Причиною цього частіше за все є юридична необізнаність та не завжди чемна поведінка продавців, які не хочуть прикладати додаткові зусилля для оформлення операції, яка не збільшує, а зменшує обсяг їхніх продажів.

Отже, щоб повернути свої гроші, при цьому заощадивши свій час та нерви, треба пам’ятати наступні правила:

1. Знайдіть чек (касовий або товарний).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», обмін товару належної якості провадиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Наявність чеку є підставою для обміну або повернення товару та доказом того, що саме в цьому магазині ви придбали товар.

2. Переконайтесь, що з моменту покупки пройшло не більше 14 днів.

Та ж ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Тобто, останнім днем, коли ви можете вимагати повернути вам гроші та прийняти назад товар належної якості, буде 14-й день періоду, який почався на наступний день після покупки.

Випадки, коли продавець погодився б обміняти товар після спливу 14 днів, трапляються рідко і є скоріш винятком з правил. Тому будьте уважні і не пропустіть строк, оскільки після його спливу Ви зможете повернути чи обміняти товар лише за гарантією, тобто якщо він неналежної якості.

3. Перевірте, що товар зберігся в первісному вигляді і не має слідів зносу чи пошкоджень.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики.

Тому якщо ви, наприклад, придбали взуття і в перший же день, пішовши в ньому на роботу, зрозуміли, що воно вам тисне, то повернути товар вже скоріше за все не вийде, оскільки на взутті залишаться хоч і не значні, але все ж помітні сліди носіння, що автоматично поставить товар у ряд «вживаного».

4. Не забудьте, що існує перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню.

Зазвичай при купівлі таких товарів про те, що їх неможливо обміняти або повернути, вас попередять продавці, однак не слід покладатися лише на їхню сумлінність.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» і до нього віднесено продовольчі товари, лікарські препарати, предмети сангігієни, а також дитячі іграшки, білизну, друковані видання, ювелірні вироби та інші.

Також хотілося б звернути увагу, що Закон гарантує вам можливість саме повернути, а не лише обміняти товар.

Зазвичай, коли ви наполягаєте саме на поверненні товару, продавець в магазині буде посилатися на згадану ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та запевняти, що товар можна лише обміняти на інший аналогічний. Однак це не так!

Здебільшого споживач у таких випадках вже визначився з аналогічним товаром, що пропонується у зовсім іншому магазині, тому нав’язування йому того чи іншого товару буде порушувати його право на вільний вибір, тобто базовий принцип свободи договору. Згідно з законом, споживач має право обміняти товар, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Отже, якщо придбана річ вам не підходить, у будь-якому разі ви можете:

— обміняти її на аналогічну;

— повернути її до магазину та отримати гроші;

— придбати іншу річ з перерахунком вартості (доплативши або отримавши решту);

— попросити продавця повідомити вас, коли з’явиться аналогічна річ, що буде вас влаштовувати (певного розміру, кольору тощо).

Підстави для обміну або повернення товару завжди суб’єктивні, але ваші доводи мають стосуватися саме неможливості використання товару за призначенням. Звичайно може трапитись, що ваші аргументи не влаштують продавця, однак в будь-якому випадку не дозволяйте обдурити себе і наполягайте на своєму. У кожному магазині повинен бути куток споживача, де ви зможете знайти текст Закону України «Про захист прав споживачів». Запропонуйте продавцю освіжити в пам’яті вимоги закону. Якщо представник торговельного закладу не сприймає жодні аргументи, то єдиним варіантом вирішення спору буде звернення до суду. Для цього вам слід зафіксувати факт звернення до магазину, тобто вручити під підпис представнику магазину заяву з вимогою про повернення товару, якщо ж навіть відмовляються прийняти так заяву – її слід направити поштою або кур’єром та зберегти докази відправлення.

На останок слід зазначити, що навіть за відсутності проблем із продавцями для оформлення розірвання договору вас можуть попросити написати заяву на ім’я директора магазина про повернення товару.

Пам’ятайте, що гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів. Вдалих вам покупок!

Содержание:

1. Охоронці біля входу в супермаркет змушують вас залишити рюкзак у комірчині.

Не потрібно погоджуватись, адже ці комірки, що замикаються на ключ, нічим не відрізняються від інших меблів у торгівельному центрі. Супермаркет не надає вам послуг зберігання (як у камері схову на вокзалі), ви не укладаєте договору найму (як із банківським сейфом), а тому відповідальності за залишені речі ніхто не несе. Окрім вас, звичайно. Тому заборонити вам увійти на територію закладу з рюкзаком за плечима охоронці не мають права. Принаймні через те, що вам не може бути запропоноване їхнє надійне зберігання: комірчини належно не обладнані.

2. Чи можна розгулювати по супермаркеті з собакою?

Уніфікованого акта для всієї території України, який би регулював права власників домашників тварин, немає. Проте органи виконавчої влади – обласні або райдержадміністрації ─ приймають локальні Правила тримання тварин громадянами, підприємствами, організаціями. Ці акти в регіонах зазвичай однакові. Якщо брати до уваги Правила, розроблені КМДА, то в пункті «д» частини 7 власникам забороняється заводити собак і котів у приміщення магазинів.

Стаття 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за приведення собак і котів у громадські місця: можуть зробити попередження або міліціянт складе протокол про адміністративне правопорушення. Якщо доведуть в суді вашу вину, доведеться заплатити штраф від 17 до 51 гривні.

3. Що робити, коли через власну необережність ви розбили скляну тару в супермаркеті або інакше пошкодили товар?

Тут провина повністю лежить на працівниках супермаркету, адже вони є відповідальними за належне зберігання товару. Якщо ця чашка просто вислизнула у вас із рук – також не поспішайте за неї платити. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ви – не власник, поки не заплатите за чашку. Отже, ризик несе супермаркет. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести. У суді. Якщо супермаркет не полінується туди звернутися. Самостійно стягувати такі виплати він не має права. Може тільки зафіксувати факт пошкодження його майна.

Рекомендуємо посилатись на частину 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також, відповідно до цієї норми, забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Розбита чашка – неналежна якість.

4. Чи можна фотографувати товар в супермаркеті?

Так, можна. Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб ─ на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Інших підстав для обмеження права фотографувати товар Конституція не зазначає.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Заборона фотографувати товари унеможливлює конституційний механізм реалізації цього права.

5. Чи можуть працівники магазину заборонити обмацувати та оглядати товар?

У магазинах одягу часто можна почути: «Не торкайтеся до сорочок, ми вам самі їх покажемо!». Такі зауваження є необґрунтованими, адже кожен покупець має право, згідно з частиною 2 статті 700 Цивільного кодексу України, до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. У Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (пункт 11 розділу 2) зазначено, що продавець зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.

Також частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов’язує продавця всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.

Тобто покрутити в руках навіть шубу вам ніхто заборонити не може

6. Чи можна по дорозі до каси спожити товар?

Прямої заборони споживати продовольчі товари до моменту їхньої оплати в Законі «Про захист прав споживачів» немає. Проте, поки ви не заплатите за товар, він є власністю супермаркету. Працівники можуть вам зробити лише зауваження і попросити заплатити за нього на касі. Якщо відмовитеся його оплачувати, то можуть викликати міліцію.

7. Ціна товару відрізняється від заявленої на ціннику: здивування й обурення біля каси.

Явище зараз особливо поширене, коли курс гривні стрибає щодня, а продавець змінює ціни, щоб уникнути збитків. Що робити і казати?

Коли ви купуєте, наприклад, пакет молока, відбувається укладення договору купівлі-продажу з супермаркетом. Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати товар у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов’язується прийняти цей товар і сплатити певну грошову суму. У статті 691 ЦК зазначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Отже, грошова сума – ціна ─ є умовою договору, яка вам відома і на яку ви погоджуєтесь.

Поки ціна молока існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець чи супермаркет не має права вимагати від вас оплати молока за новою ціною. На цю умову договору (вона просто не була вам відома) ви не давали згоди. А без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо.

Молоко вам або продадуть за старою ціною, або відмовляться продавати.

8. Що робити, якщо після інциденту на касі вам відмовилися продавати молоко?

Супермаркет взяв на себе обов’язок продавати товари кожному, хто до нього звернеться, тобто виконувати умови публічного договору купівлі-продажу (так само, як і готелі, банки, установи зв’язку).Це стаття 633 Цивільного кодексу України.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У цій самій статті зазначено, що підприємець (супермаркет) не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Тобто просто так вам щось не продати не можуть.

У разі необґрунтованої відмови супермаркетом від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.Можете з того приводу звернутись або до адміністрації супермаркету, або до суду, якщо молоко вам таке дороге.

9. Огляд речей охоронцями.

Якщо на виході з торговельного центру біля детектора «запікало» відвойоване молоко або новенькі туфлі і до вас поспішає охоронець з вимогою обстежити речі на предмет краденого, ґречно нагадайте про наявність камер спостереження.

Проводити огляд речей та особистий огляд громадян має право лише міліція та працівники Державної служби охорони у випадку, коли є підозра, що особа вчинила адміністративне правопорушення або злочин. Це стаття 11 Закону України «Про міліцію» та стаття 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Огляд стосується і чеків, котрі на виході з супермаркету теж залюбки перевіряють. Чек є приватною власністю, як і придбані вами товари. Якщо в охоронців виникають сумніви чи підозри щодо вашої особи, то в них є змога слідкувати за вами за допомогою камер спостереження. Перевірку чеків практикують здебільшого у великих торгівельних центрах, де відеозйомка покупців обов’язково проводиться.

Посилатись потрібно на статтю 11 зазначеного закону: ніхто, крім міліції, не має права проводити огляд речей. Навіть якщо на відеозаписі охоронцям примарилось щось підозріле, то самостійно оглядати ваші речі вони не можуть. Потрібно викликати міліцію.

10. Черевики вдома вже не ті. Що робити?

Звертаємось до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з частиною 1 якого споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості (туфлі нові і без дефектів) на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд.

На ділі в магазині вам запропонують зачекати, поки повернуті туфлі реалізують, і аж тоді зможете отримати за них кошти. Не погоджуйтесь на таке, а попросіть аналогічні туфлі, тільки, наприклад, іншого кольору. Головне в цій операції – такі туфлі не повинні існувати в природі, інакше вас попросять зачекати, поки взуття привезуть зі складу. Оскільки продавець не зможе поміняти туфлі на такі, які вам треба, то буде зобов’язаний повернути кошти. Це його змушує частина 2 статті 9 цього Закону.

Однак є певні товари, які повертати не можна, навіть якщо їхня упаковка залишилась цілою. Їхній перелік є вичерпним і встановлюється постановою Кабміну. До них належать засоби гігієни, лікарські препарати та низка непродовольчих товарів (м’які дитячі іграшки, перуки, зубні щітки). Дивимось постанову тут.

11. Чи можна повертати взуття з дефектами?

Можна. Якщо ці дефекти виявились під час гарантійного терміну (відклеїлася підошва). Такі недоліки виникають з вини виробника (в добросовісно зроблених черевиках підошва через 2 тижні не відклеїться), а тому у вас виникає право вимагати заміни черевиків на аналогічні або повернення коштів.

Це передбачає частина 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Для цього потрібно показати продавцеві чек про оплату. Якщо бажаних черевиків немає в наявності, але вони можуть з’явитись, то вас попросять зачекати до їхньої появи (максимум два місяці). Після цього часу можете вимагати повернення коштів.

Таблички у взуттєвих магазинах на зразок «Товар обміну не підлягає» варто сфотографувати як доказ, якщо маєте бажання звертатись до суду. Вони є цілком незаконними. Обов’язок продавця ─ прийняти товар, замінити його або повернути гроші передбачений частиною 5 статті 8 зазначеного Закону.

12. Кому повертати взуття з виявленими недоліками?

Від працівників магазинів часто можна почути, що обов’язок безоплатно відремонтувати взуття, недоліки якого виявились ще під час гарантійного терміну, покладається на виробника. Туди покупців зазвичай і відсилають.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача (повернути сплачену суму, замінити товар на аналогічний, безоплатно усунути недоліки товару) пред’являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару або виробникові товару. Тобто, якщо продаєте неякісні черевики, – будь ласка, ремонтуйте. Куди звертатися, вибираєте ви. Відмовити не мають права.

Також якщо одну з ваших вимог не задовольнили (ви попросили, щоб надали аналогічну пару черевиків, а вам відмовили), можете вимагати, щоб відремонтували попередні або повернули гроші).

Фото: автора, img0.joyreactor.cc, cloverty.com.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

Як повернути товар в магазин

Правила повернення товару протягом 14 днів

07.03.2013 11:23

Валентин БОГУНОВ, юрист

Згідно закону, товар належної якості можна повернути назад в магазин протягом 14 днів за умови, що ви ним не користувалися

Якщо прийшовши додому ви раптом розчарувалися у покупці, яку щойно здійснили, знайте, що у переважній більшості випадків товар можна повернути у магазин протягом 14 днів. І ця стаття саме про те, як повернути товар в магазин і отримати назад свої гроші. Причому на цілком законних підставах і без зайвих хвилювань.

Про повернення неякісного (бракованого) товару за гарантією можно прочитати тут.

Що говорить Закон про повернення товару

(або що треба знати про порядок повернення товару)

Отже, повернути товар належної якості у магазин (або обміняти його на інший аналогічний) можна, якщо дотримані наступні умови повернення товару:

  1. його немає у переліку тих товарів, що не підлягають обміну та поверненню;
  2. він не використовувався, і зберігся у тому вигляді, якому його придбавали;
  3. пройшло менше двох тижнів з моменту придбання товару;
  4. є касовий або товарний чек.

Всі ці умови вичерпні. Тобто, якщо вони дотримані, можна сміливо йти в магазин.

Продавці, як правило, обізнані з вашим правом обміняти чи повернути товар належної якості. Воно передбачене ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів». Пам’ятайте: упевнена поведінка без зайвих емоцій і посилання на норми закону гарантують вам повернення грошей. Тепер докладніше про правила повернення товару який просто вам не підійшов.

Чого в магазин не повернеш

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 19.03.94 N 172 затвердив Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню).

До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби. Повний список товарів, що не підлягають поверненню, можна переглянути тут.

Річ у тім, що держава гарантує не лише ваші права, але й права інших споживачів, які ймовірно пізніше придбають повернутий вами товар. Відтак, повернути товар з цього переліку не вдасться.

Зберегти товарний вигляд

Буває таке, що в магазині купили взуття, принесли додому, взули ще раз воно почало тиснути, та й фасон здається вже не таким модним, а ще чоловік (дружина) розкритикував(ла) покупку.

Знімайте взуття, загортайте його в пакувальний папірець і кладіть назад у коробку! Бо обміняти чи повернути товар належної якості можна лише у тому випадку, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд (у тому числі, пломби, ярлики) та інші споживчі властивості. Це прямо прописано у ст. 9 Закону про захист прав споживачів. Якщо ви хоч раз вийдете на вулицю, повернути товар, який вже використовувався вже не вийде (якщо звісно взуття не браковане).

Час на роздуми — 14 днів

Два тижні – стільки закон дає покупцю часу, аби повернути товар належної якості. Далі повернення товару можливо тільки за гарантією.

До речі, іноді продавці плутають цей термін із гарантійним строком, протягом якого можна повернути бракований товар. Іноді робиться це свідомо, аби «відшити» невпевнених покупців. Але оскільки ви читаєте цю статтю, можете вважати себе споживачем, обізнаним у своїх правах.

Такому несвідомому продавцю можна процитувати норму ст. 9 Закону про захист прав споживачів, згідно з якою «споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем». До речі, текст Закону має бути у «куточку споживача» магазину.

Звичайно, продавці навряд оголошуватимуть триваліший строк, але два тижні — це мінімальний термін повернення товару належної якості, гарантований законом.

При цьому вас не повинно бентежити, що у цитованій нормі йдеться лише про обмін товару. Можна й повернути, забравши гроші. Як – читайте нижче.

Зберігайте чеки

Касовий або товарний чек – це не лише елемент механізму контролю держави за сплатою підприємцем податків, але й добра звичка споживача, яка час від часу економитиме його гроші і нерви. Якщо ви не берете чеків, повернути товар у магазин шансів немає.

Згідно ст. 9 Закону про захист прав споживачів, обмін товару належної якості провадиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

В іншому випадку, звідки продавець знатиме, що товар, який ви хочете повернути, придбаний саме у нього, хай навіть 5 хвилин назад? І формально він буде правий.

Маленькі хитрощі

Відомо, що закони пишуться так, що їх можна тлумачити по-різному. Висмикнувши з контексту одне речення, продавець може перекрутити зміст положення (норми) закону на свою користь.

Як вже згадувалося, продавець може наполягати, що товар належної якості можна лише обміняти, бо ж згідно з частиною 1 ст. 9 Закону про захист прав споживачів «споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням». І всі інші умови, які згадуються у законі, і які ми вже описали, стосуються лише обміну товару належної якості…

Втім, якщо читати статтю далі, то виявиться, що у наступній частині написано: «Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж».

Тобто, якщо з будь-яких причин товар вам не підійшов, ви можете обміняти його на аналогічний. Але якщо «аналогічного» потрібного вам в магазині не виявиться, то ви маєте право на свій розсуд:

  • придбати на витрачену суму інші товари з цього магазину, або
  • повернути собі гроші за товар, або
  • попросити продавця поінформувати, коли з’явиться товар, який влаштує вас за кольором, розміром і т. д…
  • Варіант обираєте ви.

    Можливо, продавцю доведеться пояснити, чому (суб’єктивно для вас) запропонований ним товар не є «аналогічним». Обґрунтування можуть бути абсолютно різними. Пам’ятаєте, як Семен Семенович Горбунков ходив по магазинах і намагався витрачати гроші? Так і ви можете пояснити, що вам потрібний «такий самий, але з пелра… перламутровими ґудзиками». Тут закон на стороні вередливого покупця.

    Якщо ж ваші аргументи на продавця не діють, у такому разі варто поспілкуватися із його керівником або старшим менеджером – ті можуть виявитися більш обізнаними в питанні ваших прав щодо повернення товару належної якості.

    Також можна попередити про потенційне ваше звернення до відділу захисту прав споживачів місцевого виконкому. Варто при цьому не забувати, що спокійна, упевнена поведінка, посилання на норми закону з боку покупця діють переконливо на продавця, якому зайві проблеми пов’язані із перевірками, не потрібні.

    Деякі формальності

    Також слід знати, що для оформлення розірвання договору вас можуть попросити написати на ім’я директора магазина заяву про поверення товару.

    Згідно із законом, розрахунок при поверненні товару здійснюється виходячи з його вартості на час купівлі. За загальним правилом гроші мають повернути одразу (у день розірвання договору). Втім, якщо магазин виявиться бідним і не зможе повернути гроші у день розірвання договору, тоді гроші мають вам повернути не пізніше ніж протягом семи днів. Знову ж таки за законом.

    Закон покупця

    Четвер , 30 Серпень 2018

    Знати всім! Право покупців в супермаркеті

    Що мають знати дубенчани, коли здійснюють покупки в супермаркеті

    Заходячи до торговельного центру, на кшталт супермаркету, мало хто з нас звертає увагу на те, що практично на кожному кроці порушуються наші права як споживачів. Тому виникає питання, а чи обізнані ми зі своїми правами та який механізм їх захисту? Сподіваємось, що наведені нижче норми чинного законодавства допоможуть Вам при захисті Ваших законних прав та інтересів.

    1. При вході до торговельного центру Ви маєте право не здавати Ваші особисті речі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений. Згідно із ст. 12 Закону України «Про охоронну діяльність», який набув чинності 18.10.2012, лише за Вашою добровільною згодою персонал охорони має право під час здійснення пропускного режиму на об’єктах охорони проводити огляд Ваших речей. У разі, якщо Ви вирішили залишити свої речі у камері схову, закрили її на ключ, Ви як споживач уклали з торговельним центром безоплатний публічний договір зберігання, умови якого регулюються нормами глави 66 ЦК України. У той самий час зазвичай адміністрація торговельних закладів зазначає, що за збереження залишених речей вона відповідальність не несе, що суперечить нормам статей 942, 949–951 ЦК України, оскільки саме торговельний центр як зберігач відшкодовує збитки за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання. Крім того, у п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» зазначено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об’єктах, та створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об’єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

    2. У випадку виявлення Вами різниці при здійсненні оплати за товар між ціною, зазначеною у розрахунковому документі, і ціною, вказаною на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін, Ви маєте право платити за товар за ціною згідно цінника відповідно до положень ЗУ «Про захист прав споживачів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» та Наказу Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами».

    3. Персонал охорони торговельного центру не має права Вас затримувати або проводити особистий огляд чи огляд Ваших речей. Єдине, що може зробити персонал, – це викликати співробітників правоохоронних органів та попростити Вас їх дочекатися, але утримувати Вас, застосовуючи фізичний примус, вони права не мають. Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про охоронну діяльність» заходи фізичного впливу застосовуються персоналом охорони у чітко визначених Законом випадках, а затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням, та затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення.

    4. Якщо Ви випадково розбили або пошкодили товар то оплачувати його вартість Ви не зобов’язані, оскільки до моменту оплати купівлі товару власником речі є її продавець, у даному випадку торговельний заклад. А відповідно до статей 323, 668, 1166 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник. Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати.

    – Не соромлячись, заявіть охороні або адміністрації магазину, що в «Цивільному кодексі України» говориться, що «ризик випадкової загибелі чи пошкодження речі несе її власник». Тобто, до моменту здійснення покупки власником речі є продавець. Виходячи з цього, ви не зобов’язані за неї платити. Детальніше про ризик випадкового пошкодження сказано в статтях 323, 668 і 1166 ЦКУ. По суті своїй, Закони «Про захист прав споживачів» України та Росії ідентичні. Можуть злегка відрізнятися лише нумерація статей і пунктів статей. Не більше!
    – Вимагайте від адміністрації супермаркету надати докази того, що саме ви винні в пошкодженні товару. Це можуть бути відеозаписи з камер відеоспостереження, свідчення свідків.
    – Якщо пошкоджений вами товар зберігався в неналежних умовах (на полицях, не захищених спеціальним бортиком, в проходах між рядами і т. д.), вкажіть на цей факт.
    – Нагадайте адміністрації магазину, що в Законі України «Про захист прав споживачів» у п.2 ст.17 сказано, що «Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача придбати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту». Розбитий товар не є вашим вибором.
    – Якщо наведені вами аргументи не зломили гнів охоронців магазину, поясніть, що відмовляєтеся платити штраф на місці (може, ви не розраховували на додаткові витрати, у вас з собою немає грошей). Скажіть, що такі виплати здійснюються виключно через суд, та й то, в тому випадку, якщо буде доведена ваша вина.
    – Якщо адміністрація все ж наполягає на тому, щоб ви заплатили за пошкоджений товар, вимагайте складання акту про інцидент, де будуть записані і свідчення свідків, і ваші, і адміністрації. Поясніть, що тільки на підставі цього акту та через суд будете оплачувати штраф.
    – Якщо адміністрація продовжує на вас тиснути (завела в кімнату охорони, відмовляється випускати з приміщення супермаркету, вимагає залишити свої документи) слід згадати про пункти 1,4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», у яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики і агресивної діяльності. Відповідно до закону охорона супермаркету не має права затримувати вас, обмежувати вашу свободу.

    5. Якщо касир магазину відмовляється приймати дрібні копійки або банкноти з надривами, а також у випадку відмови видачі решти з крупної банкноти, то він діє всупереч законодавству України. Так, зокрема, згідно з положеннями ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

    Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

    Закон країни продавця — загальна субсидіарна колізійна прив’язка більшості договірних зобов’язань. Ця формула прикріплення має допоміжний характер і застосовується у разі, якщо відсутня вибір застосованого права сторонами договору. Закон країни продавця розуміється у широкому і вузькому сенсах.

    Закон країни продавця у вузькому значенні має на увазі застосування до договору купівлі-продажу права тієї держави, на чиїй території знаходиться місце проживання або основне місце діяльності продавця. Основне місце діяльності, як правило, це місце торгового облаштування продавця («місце ділового обзаведення»).

    Регулювання договору по праву країни продавця може призвести до розщеплення колізійної прив’язки: зобов’язання покупця будуть регламентуватися правом країни покупця (lex emptoris), якщо продавець отримав замовлення (завдаток) в державі місця знаходження покупателя1. Таким чином право країни покупця розуміється в Гаазькій конвенції міжнародної купівлі-продажу рухомих матеріальних речей (1955).

    Право країни покупця (право місця його проживання або ділового обзаведення) може застосовуватися і в інших випадках (ст. 3114 ЦК Квебека):

    — переговори мали місце, і договір було укладено в країні покупця;

    — договір прямо передбачає, що передача повинна здійснюватися в цій країні;

    — договір укладено на умовах, встановлених переважно покупцем у відповідь на запрошення робити пропозиції.

    Закон країни продавця в широкому розумінні виступає як узагальнююча формула прикріплення, регулює не тільки купівлю-продаж, але і всі інші договірні відносини (позика, найм, підряд, страхування, зберігання). Ця колізійна прив’язка являє собою відсилання до права країни, з якою договір найтісніше пов’язаний. Закон країни продавця виступає критерієм для встановлення зв’язку договору з будь-якою правовою системою.

    Принцип найбільш тісного зв’язку розуміється як право тієї держави, на чиїй території на момент укладення договору знаходиться звичайне місцеперебування або головне управління тієї сторони, яка здійснює виконання, має вирішальне значення для змісту договору (ст. 94.2 Кодексу МПП Болгарії). Центральною стороною в договорі купівлі-продажу (стороною, яка здійснює виконання, має вирішальне значення для змісту договору) є продавець; угода купівлі-продажу — основна зовнішньоторговельна угода. Переважна більшість інших зовнішньоторговельних угод конструюється за моделлю договору купівлі-продажу. Центральна сторона в інших операціях визначається за аналогією «продавець — центральна сторона в договорі купівлі-продажу». Таке тлумачення і застосування закону країни продавця закріплено у ст. 1211 ГК РФ: при відсутності вибору права сторонами договору застосовується право центральної сторони договору (крім купівлі-продажу, в нормі визначена центральна сторона ще по 18 видів зовнішньоторговельних угод, наприклад у договорі застави центральної стороною є право країни заставодавця).

    Формула прикріплення «закон країни продавця» закріплена в міжнародних угодах. Гаазька конвенція 1986 р. встановлює (ст. 8): якщо сторони не вибрали право, що підлягає застосуванню до договору купівлі-продажу, то таким правом буде право держави, де продавець мав своє комерційне підприємство в момент укладення договору. В Гаазькій конвенції про право, застосовне до агентськими угодами (1978), передбачено: якщо застосовне право не було визначено сторонами, застосовується право держави, на території якого в момент укладання агентської угоди агент мав своє комерційне підприємство або своє звичайне місце проживання.

    Aдвoкaт Рівне послуги адвоката м.Рівне
    Костюкович Сергій Іванович


    Захист прав споживача — закон на стороні покупця, оскільки вина виробника (продавця) у реалізації неякісного товару припускається

    Частиною 1 статті 668 Цивільного кодексу України встановлено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

    В той же час, інше встановлено в статті 679 ЦК України «Недоліки товару, за які відповідає продавець» відповідно до ч.1 якої продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, а згідно ч.2 ст.679 ЦК України я кщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе , що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

    Отже, зі змісту ст.679 ЦК України беззаперечно можна зробити лише такі висновки:

    1) якщо продавцем не надані гарантії щодо якості товару, то презюмується вина споживача за його недоліки, і таке правило існує доти, до споживач не доведе протилежне (ч.1 ст.679 ЦК);

    2) якщо ж продавець надав гарантії щодо якості товару, то презюмується вина виробника (продавця) у реалізації неякісного товару, доки виробник (продавець) не доведе протилежне (ч.2 ст.679 ЦК).

    Такі ж самі роз’яснення містяться:

    — в пп.4 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.96 р. № 5 згідно якого вирішуючи справи про захист прав споживачів у зв’язку з придбанням товарів неналежної якості, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 12, 14 Закону зазначені у п.1 ст.14 Закону вимоги споживача про застосування заходів захисту не можуть бути задоволені, коли продавець, виготівник (підприємство, яке виконує їх функції) доведуть , що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування ним або його зберігання;

    — в абз.3 п.14 цієї ж постанови Пленуму, відповідно до якого якщо Законом, іншими законодавчими актами або договором передбачено, що продавець , виготівник, виконавець може бути звільнений від відповідальності лише в тому разі, коли доведе , що недоліки товару, роботи, послуги виникли з вини споживача або шкода життю, здоров’ю, майну споживача завдана внаслідок умислу останнього чи непереборної сили, загальні правила статей 209 та 440 ЦК про звільнення відповідача від відповідальності за умови доведення ним відсутності його вини не застосовуються.

    Таке ж саме правило, як і в ч.2 ст.679 ЦК України, міститься і в абз.2 ч. 4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов’язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції . Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

    Тому і доводиться стверджувати, що відповідно до зазначених норм Закону вина виробника у реалізації неякісної продукції презюмується. Вимоги споживача не підлягають задоволенню тільки у разі, якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб.

    Отже, якщо виробником (продавцем) були надані гарантії щодо якості придбаного споживачем товару, то за змістом ч.2 ст. 679 ЦК України та абз.2 ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів« саме продавець (виробник) відповідає за реалізацію неякісного товару, і вимоги споживача не можуть бути задоволені лише в тому випадку, коли законодавче припущення вини виробника (продавця) було б спростоване відповідною експертизою.

    При цьому, за змістом наведених вище норм права, обов’ язок спростувати презумпц і ю сво єї вини, а відтак, і ініціатива по проведенню експертизи, рівно як і потреба в ній, має виходити і визначатися саме від продавця (продавцем/виконавцем) якщо в нього є сумніви у реалізації ним неякісної продукції, а не у споживача.

    Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

    1) пропорційного зменшення ціни;

    2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

    3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

    У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

    1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

    2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

    Згідно абз.2 ч.3 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право пред’явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

    Відтак, якщо заявив продавцю одну з вимог, передбачену ч.1 ст.8 Закону, яка ним не виконана, то в такому випадку споживач має право на заявлення іншої із зазначеного переліку вимог, зокрема, споживач за таких умов вправі вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

    Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

    Відповідно до ч.3 ст.22 «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

    Потрібно відзначити, що у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз’яснено, що вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ. Втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків.

    Щодо гаратнійного ремонту, то не варто забувати, що діє порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 506 (далі – Порядок гарантійного ремонту).

    Так, згідно вимог вищезазначених пунктів Порядок гарантійного ремонту:

    «31. Після прийняття товару на гарантійний ремонт виконавець видає споживачеві квитанцію за формою N 7-гарант (додаток 9), в якій зазначаються усі недоліки та термін виконання ремонту»;

    «33. На прийнятий товар оформлюється технічно-облікова картка, до якої вносяться дані про технічний стан товару і причини виходу його з ладу. Дані про товар також вносяться до журналу обліку гарантійного ремонту (обслуговування) технічно складних побутових товарів (додаток 10)»;

    «34. Гарантійний ремонт товару проводиться згідно з переліком обов’язкових робіт, визначених виробником в експлуатаційному документі. Відремонтований товар повинен відповідати вимогам нормативного та експлуатаційного документів»;

    «37. Після виконання робіт з гарантійного ремонту виконавець вилучає з експлуатаційного документа відривний талон на гарантійний ремонт, на зворотному боці якого вноситься запис про вид виконаної роботи . Дані про види виконаних робіт, номер, під яким товар взято на гарантійний облік, зазначаються на зворотному боці гарантійного талона. Виконавець несе відповідальність за якість і безпеку виконаних робіт, термін їх виконання та зберігання товару, прийнятого на гарантійний ремонт»;

    «39. Товар пломбується, якщо це передбачено експлуатаційним документом, і передається споживачеві, який повертає виконавцю квитанцію про приймання товару на гарантійний ремонт, а також виданий з обмінного фонду товар, якщо такий був у нього у користуванні, і скріплює результати перевірки своїм підписом у квитанції та в журналі обліку гарантійного обслуговування технічно складних побутових товарів».

    Адвокат Сергій Костюкович

    Рівне тел. (097) 142-13-06 , (066) 938-95-47

    Обновлен 04 июн 2017. Создан 11 окт 2015

    На главную страницу

    Права покупця / споживача

    1. Вам заборонений вхід

    Заборонити вхід або вивести покупця з магазину охоронці можуть тільки у випадку, коли він порушує громадський порядок, права інших покупців, перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
    В такому випадку охоронці можуть викликати наряд міліції для адміністративно го затримання порушника.
    Охоронцям приватних організацій дозволено застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і службових собак проти правопорушників , але лише у особливих випадках. Застосувати фізичний вплив чи спецзасоби без попередження охоронники можуть у випадку раптового нападу, чи нападу або опору з використанням зброї або предметів, що становлять загрозу життю та здоров’ю особи. Забороняється застосовувати спеціальні засоби в місцях значного скупчення людей, крім випадків самооборони (самозахисту). Закон України «Про охоронну діяльність»

    2. Вас змушують залишити речі у камері зберігання

    Вимога залишити речі в камерах схову є незаконною. Тому не потрібно погоджуватись залишати там свої речі, якщо в цьому не має особистої потреби. Магазин не надає вам послуг зберігання (як на вокзалах), ви не укладаєте договору найму (як у банківських сейфах), а тому крім вас відповідальност і за залишені речі ніхто не несе. А якщо речі зникли, то зазвичай охорона посилається на вивіску: «Адміністрація за збереження речей відповідальност і не несе».
    Заборонити вам увійти на територію закладу з сумкою охоронці не мають права. Якщо Ви відмовляєтесь залишати речі, пояснюйте це тим, що комірчини належно не обладнані та вам не може бути запропоноване надійне зберігання речей.
    Законодавством не передбачена обов’язкова здача своїх речей покупцями у камери схову. В Постанові Кабміна № 833 «Про затвердження порядку здійснення торгової діяльності» вказано, що торговий заклад повинен забезпечити доступ споживачів до торгових об’єктів без здачі на зберігання особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється в таких торгових об’єктах.
    Навіть, якщо у Вас є речі які продають у магазині, працівники магазину перевіряти сумку не мають права, їм залишається повірити Вам на слово.
    Рекомендуємо не показувати охоронцям вміст сумки, заради особистої безпеки «можуть щось підкинути», а без свідків та запису з камер спостереження цього доказати неможливо.
    Якщо внутрішніми документами магазину передбачена заборона проносити речі (сумки, чемодани, пакети, рюкзаки та ін.) та передбачений обов’язок здачі у камери зберігання цього магазину, то магазин приймає на себе обов’язок щодо схоронності ваших речей. Це підтверджується видачею покупцю номерного жетона, ключа, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання (ст. 937 Цивільного кодексу України). В такому випадку передбачена відповідальніст ь зберігача (магазину) у разі втрати або пошкодження речі (ст.950-951 Цивільного кодексу України).
    Якщо речі пропали або пошкоджені, вимагайте відшкодування шкоди а адміністрації магазину. У випадку відмови відшкодовування шкоди потрібно звертатись в міліцію. Працівники міліції зафіксують крадіжку та складуть протокол, на основі якого зможете звернутися в суд з вимогою відшкодування завданої Вам шкоди.

    3. Охоронці хочуть Вас обшукати або оглянути Ваші речі

    Багатьом доводиться стикатися з тим, як на виході з каси біля детектора «запікало» і тут поспішає охоронець з вимогою обстежити речі на предмет краденого. Зазвичай охорона починає приставати до людини, підозрювати її у крадіжці. Людину, яку чомусь починають підозрювати, це неабияк принижує. Пам’ятайте про те, що винною людина вважається тоді коли її вину встановить суд «презумпція невинуватості».
    Якщо Ви потрапили в таку ситуацію, пам’ятайте, що охоронець не має права робити обшук, тим більше заглядати у сумки споживачам, нагадайте йому про наявність камер спостереження. Проводити огляд речей та особистий огляд громадян має право лише міліція (такої ж статі, що покупець) в присутності двох свідків, та у випадку, коли є підозра, що особа вчинила адміністративне правопорушення або злочин. (ст. 11 Закону України «Про міліцію» та ст. 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення) . Навіть якщо на відеозаписі охоронцям примарилось щось підозріле, то самостійно оглядати ваші речі вони не можуть. Для цього потрібно викликати міліцію.
    Огляд стосується і чеків, котрі на виході з магазину люблять перевіряти. Чек є приватною власністю, як і придбані вами товари. Якщо в охоронців виникають сумніви чи підозри щодо вашої особи, то в них є змога слідкувати за вами за допомогою камер спостереження.
    За добровільної згоди покупця і у присутності двох понятих, охоронець може провести огляд речей. Така дія полягає в тому, що охоронець просить особу викласти усі речі з кишень, сумки на стіл з ціллю виявлення викраденого. Якщо покупець відмовляється «вивернути кишені», то перевірити речі може лише міліція, яку визиває охоронець. До прибуття міліції залишайтесь в людному місці. Не пробуйте втікати, охорона може затримати клієнта до приїзду міліції тільки в тому випадку, якщо він намагається втекти з місця вчинення порушення, якщо таке було.
    Йти у кімнату охорони, покупець може лише з добровільної згоди.
    Якщо ж покупець впевнений у своїй невинуватості, а охоронець наполягає на огляді і «усамітнені» у кімнаті, тоді покупець може сам викликати міліцію і поскаржитися на дії охорони.
    На дії охоронців, які вважаєте незаконними, можна писати заяву до інспекції у справах захисту прав споживачів, або ж звернутися до прокуратури.
    Наглядач в магазині не завжди виявляється охоронцем. Наймати професійні охоронні фірми є дорого, а економія заставляє магазини приходити до хитрощів. Людей в сорочках та з раціями, яких ми бачимо в магазинах біля каси, можна назвати контролерами, а не охороною. Вони по відношенню покупця не мають права вчиняти ніяких дій, так як і носити зброю чи інші спецзасоби.
    Охоронець – штатний працівник установи, і у своїй роботі керується посадовою інструкцією. «Якщо охоронець порушив вимоги посадової інструкції, порядок проведення огляду речей, тощо, покупець має право звернутися зі скаргою на його дії до адміністрації супермаркету. У скарзі можна просити притягнути охоронця до дисциплінарної відповідальност і. У будь якому випадку потрібно витребувати посадову інструкцію охоронника саме з цього підприємства.
    Якщо при затриманні охоронцем не було заподіяно тілесних ушкоджень, моральних образ, притягнути охоронця до кримінальної чи адміністративно ї відповідальност і нереально.
    Рекомендуємо, споживачам для уникнення інцидентів попереджувати охорону про те, що у сумці є товар, який може бути в асортименті магазину, у якому знаходяться.

    4. Ви випадково пошкодили товар

    Якщо товар випав з рук, чи випадково його зачепили і пошкодили – не поспішайте за нього платити. В такому випадку вина повністю лежить на працівниках супермаркету, тому що вони є відповідальними за належне зберігання товару. Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
    Ви – не власник, поки не заплатите за товар. Отже, ризик несе супермаркет. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести у суді. Якщо магазин буде туди звертатися. Самостійно стягувати такі виплати магазин не має права. Може тільки зафіксувати факт пошкодження його майна. Нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується. Тому ви маєте повне право відмовитися платити за пошкоджений товар.
    Необхідно насамперед з’ясувати, хто насправді винен у пошкодженні товару – покупець чи адміністрація магазину, яка не подбала про надійне зберігання продукції, що, можливо, навіть загрожувало життю, можливо винен зовсім інший покупець, з вини якого і був зіпсований товар.
    Шкода, завдана майну іншої особи, підлягає відшкодуванню (Цивільний кодекс України) . Однак тут ще треба довести, що в цій ситуації існує вина покупця. Для цього необхідно зібрати цілий ряд доказів – свідчення свідків, фіксація камер відеоспостереже ння магазину. У Цивільному кодексі Україні про ризик випадкового пошкодження сказано у статтях 323, 668 та 1166. Але щоб звинуватити вас у тому, що ви розбили річ, адміністрація дійсно повинна мати докази.
    Пам’ятайте ! Якщо покупець відмовляється платити за пошкоджений товар, то магазин може стягнути кошти через суд. Винен чи ні, встановлює тільки суд. У суді необхідно довести вину покупця, в тому числі й те, що мала місце умисна дія. На практиці до суду доходить дуже рідко, а найчастіше такий товар списується.
    Вам в свою чергу потрібно доказати що товар був пошкоджений випадково. Для цього необхідний запис з камер спостереження.
    Може трапитися й так, що адміністрація відмовляється складати будь-які документи і продовжує вимагати негайного відшкодування збитку.
    Рекомендуємо посилатись на частину 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також, відповідно до цієї норми, забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Пошкоджений товар – це неналежна якість.
    Право споживача – вільний вибір продукції. Випадково розбитий товар не був вашим вибором, ви не зобов’язані його купувати. Заборонено заставляти покупця купувати непотрібний йому товар.
    Примус, докучання, неналежний вплив – є незаконними.
    Якщо адміністрація не випускає з приміщення магазину, потрібно згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Зазначено, що: «Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції» (Закон України «Про захист прав споживачів», ст. 19, п.4). Крім того, «Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати… 4) вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання» (Закон України «Про захист прав споживачів», ст. 19, п. 5).
    Якщо Вас продовжують примушувати платити за пошкоджений товар, нагадайте, що на магазин можуть накласти штраф в розмірі 500 неоподаткований мінімумів доходів громадян (8 500 грн). Для цього потрібно звернутися з заявою в інспекцію по захисту прав споживачів, з доказами (можна записати на відео або диктофон) те що адміністрація магазину вимагала від Вас оплатити за товар, який Ви не хотіли купувати.
    Якщо Вас все одно продовжують примушувати платити за пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, телефонуйте до міліції. Ви не зобов’язані платити за розбитий товар, тим більше, якщо ви не винні у його пошкодженні.

    Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості (без дефектів) на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням (ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів»).
    Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості здійснюється якщо він не використовувавс я і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші розрахункові документи, видані споживачеві.
    Однак є певні товари, які повертати не можна, навіть якщо їхня упаковка залишилась цілою. Їхній перелік є вичерпним і встановлюється постановою Кабміну. До них належать засоби гігієни, лікарські препарати та деякі непродовольчі товари (м’які дитячі іграшки, перуки, зубні щітки).
    Таблички у магазинах на зразок «Товар обміну не підлягає» варто сфотографувати як доказ, якщо маєте бажання звертатись до суду. Вони є незаконними. Обов’язок продавця ─ прийняти товар, замінити його або повернути гроші передбачений частиною 5 статті 8 зазначеного Закону.

    6. Якщо товар прострочений

    Відношення державних органів до прострочених товарів, особливо продуктів харчування дуже серйозне.
    Якщо Ви придбали прострочений товар чи розпакували продукт, а він не свіжий, беріть чек і спорчений товар, відправляйтесь в магазин і вимагайте замінити товар або повернути за нього кошти.
    У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов’язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах строку придатності.
    Якщо продавець відмовляється, пишіть скарги на ім’я директора / власника магазину, просіть книгу скарг. Опишіть які недоліки були виявлені, і які витрати Ви понесли. Копії скарг залишайте собі.
    Якщо продавець відмовляється компенсувати, якщо немає відповіді на скаргу (14 днів) та пишіть заяву в інспекцію по захисту прав споживачів, до заяви долучайте докази. Після чого збирайте усі документи відповідь інспекції по захисту прав споживачів, чек, копію скарги до магазину, довідки СЕС, фотографії та звертайтеся з позовом в суд. Споживачі звільнені від сплати судового збору.
    Власникам магазинів не потрібні скандали, вони зазвичай намагаються відкупитися, тому до суду не доходить.

    7. Відправляють до виробника або у сервісний центр з товаром в якому виявлені недоліки під час гарантійного терміну

    Працівники магазину зазвичай кажуть, що обов’язок безоплатно відремонтувати товар, недоліки якого виявились ще під час гарантійного терміну, покладається на виробника і відправляють туди покупців. Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача (повернути сплачену суму, замінити товар на аналогічний, безоплатно усунути недоліки товару) пред’являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару або виробникові товару.
    Якщо продаєте неякісний, – будь ласка, ремонтуйте. Тому Ви вибираєте, куди звертатися. Відмовити не мають права.
    Також Ви маєте право обрати: обміняти на аналогічний товар, відремонтувати товар, повернути кошти за вартістю на день повернення.

    8. Придбали товар неналежної якості

    Законодавством встановлені гарантійні зобов’язання, згідно з якими виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-прав овими актами, нормативними документами чи договором (ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів»).
    При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування товару в ремонті, який обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.
    Згідно ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем упродовж гарантійного строку недоліків або фальсифікації товару покупець має право на свій вибір:
    1) вимагати безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених на їх виправлення;
    2) вимагати заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;
    3) вимагати відповідного зменшення ціни;
    4) вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми (розірвати договір).
    Виготовлювач (представник), зобов’язані прийняти товар неналежної якості та задовольнити вимоги споживача. Доставка великогабаритни х товарів і товарів понад 5 кілограмів здійснюються за рахунок виробника / продавця. Закон України «Про захист прав споживачів» (ст. 8), ст. 709 ЦК України.
    Вимога споживача про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірити якість — протягом 14 днів, якщо не досягнуто іншої домовленості сторін. За відсутності товару вимога споживача про заміну підлягає задоволенню у двомісячний термін від часу подання відповідної заяви. Якщо таку вимогу неможливо задовольнити в зазначений термін, споживач має право висунути інші вимоги (ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»). Ці вимоги він може висунути і тоді, коли у продавця, виготовлювача, їхнього представника є можливість замінити неякісний товар.
    У разі заміни товару з недоліками на аналогічний товар належної якості, на який ціна змінилася, перерахунок вартості не здійснюється, а на такий самий товар іншої моделі вартість перераховується , виходячи з цін, що діяли на час обміну. При розірванні договору розрахунки зі споживачем у разі підвищення ціни на аналогічний придбаному товар здійснюються, виходячи з його вартості на час висування цієї вимоги, а у разі зниження ціни — виходячи з вартості товару на час купівлі.
    Якщо покупець висунув вимоги про безоплатне усунення недоліків товару (йдеться про непродовольчі товари), то це має бути зроблено протягом 14 днів або за згодою сторін в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому надається (з доставкою) аналогічний товар незалежно від моделі.
    За неналежне виконання таких вимог встановлено санкції. Так, за кожен день затримки виконання вимоги про надання аналогічного товару та за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк (14 днів) споживачеві мають виплачувати неустойку в розмірі 1 % від вартості товару.
    Споживачеві надано право висунути до виробника вимогу про безоплатне усунення недоліків товару також по завершенні гарантійного строку. Так, вимогу можна висувати протягом установленого строку служби (експлуатації), а якщо такий строк не встановлено, — протягом 10 років, але за умови виявлення істотних недоліків, допущених із вини виробника.
    Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення ним квитанції, товарного чи касового чека або іншого письмового документа, а щодо товарів із гарантійними строками — технічного паспорта, гарантійного талону чи іншого документа, що його замінює.
    У продажу можуть бути також товари, на які гарантійні строки не встановлено. Щодо таких товарів споживач має право висунути відповідні вимоги продавцеві, якщо недоліки було виявлено протягом шести місяців, а щодо нерухомого майна — не пізніше трьох років від дня передачі товару споживачеві.

    9. Відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю або майну покупця через використання товару неналежної якості

    Відповідно до ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає відшкодуванню у повному обсязі шкода, заподіяна життю, здоров’ю або майну покупця (споживача) дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, якщо законодавством не передбачено вищої міри відповідальност і. Відшкодовується якщо заподіяно шкоду протягом установленого терміну служби (терміну придатності), а якщо такий не встановлено — впродовж 10 років від часу виготовлення товару.
    Шкоду, а саме каліцтво, інші ушкодження або смерть, спричинені придбанням товару неналежної якості, відшкодовує продавець або виробник товару відповідно до гл. 82 Цивільного Кодексу («Відшкодування шкоди»),( ст. 711 ЦК України).
    Якщо надання недостовірної або неповної інформації про товар, а також про виробника (продавця) спричинило придбання товару, який не має необхідних споживчих властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування заподіяних йому збитків. Підлягають відшкодуванню винною особою і збитки (у повному обсязі), заподіяні споживачеві товарами, придбаними внаслідок недобросовісної реклами. (ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).
    При розгляді вимог споживача про відшкодування збитків, заподіяних недостовірною або неповною інформацією про товари чи недобросовісною рекламою, необхідно припускати, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, які він купує.

    10. Вам заборонили обмацувати чи оглядати товар

    Від продавців часто чуємо: «Не торкайтеся, ми вам самі покажемо!». Пам’ятайте, що кожен покупець має право, до купівлі товарів оглянути їх, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. (частина 2 статті 700 Цивільного кодексу України). У Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами зазначено, що продавець зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів. (пункт 11 розділу 2)
    Частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов’язує продавця всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.
    Тобто тримати в руках, примірювати чи оглядати вам ніхто заборонити не може

    11. Ви по дорозі до каси спожили товар

    Прямої заборони споживати продовольчі товари до моменту їхньої оплати в Законі «Про захист прав споживачів» немає. Проте, поки ви не заплатите за товар, він є власністю магазину / продавця. Працівники можуть вам зробити лише зауваження і попросити заплатити за нього на касі. Якщо відмовитеся його оплачувати, то можуть викликати міліцію.

    12. Вам забороняють фотографувати товар

    Фотографувати в супермаркетах, магазинах, та інших торгових закладах, можна. Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб ─ на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
    Інших підстав для обмеження права фотографувати товар Конституція не зазначає.
    Стаття 50 Конституції України гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Заборона фотографувати товари унеможливлює конституційний механізм реалізації цього права.

    13. Ціна товару відрізняється від цінника

    Поширене явище у супермаркетах, тому, що є одним із способів обману покупців. У статті 691 ЦК зазначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу . Тому грошова сума «ціна» — є умовою договору, що вам відома та на яку ви погоджуєтесь.
    Поки ціна існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець не має права вимагати від вас оплати за новою ціною. На таку умову договору ви не давали своєї згоди. (вона не була вам відома) Без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо.
    Найчастіше буває так, що Вам відмовляться продавати або продадуть за старою ціною. За новою не мають права.
    Якщо ви помітили, що вас обраховують — повверніться в торговий зал та візьміть цінник. Вимагайте від касира пробити товар за заявленою ціною. Якщо вам відмовлять — пишіть скаргу директору. Вам зобов’язані повернути різницю.

    14. Вам відмовилися продавати товар

    Магазин взяв на себе обов’язок продавати товари кожному, хто до нього звернеться, тобто виконувати умови публічного договору купівлі-продажу (так само, як і готелі, банки, установи зв’язку).Це стаття 633 Цивільного кодексу України.
    Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
    Тобто за наявністю товарів, Вам повинні продати..
    У разі необґрунтованої відмови від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

    15. Заборонено розгулювати з собакою

    Існують локальні Правила тримання тварин громадянами, підприємствами, організаціями. Ці акти в регіонах зазвичай однакові. У Правилах, зазначено, що власникам забороняється заводити собак і котів у приміщення магазинів.
    Стаття 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальніст ь за приведення собак і котів у громадські місця: можуть зробити попередження або міліціянт складе протокол про адміністративне правопорушення. Якщо доведуть в суді вашу вину, доведеться заплатити штраф.

    Рекомендуємо зберігати чеки. Не викидайте їх навіть після того як спожили чи використали товари. Чек – це договір між покупцем і продавцем, та є доказом купівлі-продажу певного товару, в певному місці, в певний час. Чек – буде Вашим доказм № 1 в суді, у разі спору.
    Продавець повинен видати покупцю певний розрахунковий документ, що підтверджує придбання із зазначеною датою продажу (ч. 11 ст. 8 Закону про захист споживачів). Передбачений обов’язок здійснювати розрахункові операції на повну ціну покупки через реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (ст. З Закону про РРО)

    Заявляйте свої вимоги та скарги письмово.

    ВАШІ ПРАВА :
    Згідно ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі продукції, мають право на:
    1) захист своїх прав державою;
    2) належну якість продукції та обслуговування;
    3) безпеку продукції;
    4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
    5) відшкодування шкоди (збитків), заподіяної дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;
    6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади задля захисту порушених прав;
    7) об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

    Смотрите еще:

    • Иск о признании ограниченно дееспособным 9 июля 2011 Лицо, которое злоупотребляет наркотическими веществами или алкоголем и тем самым ставит в тяжелое материальное положение свою семью, может быть признано судом ограниченно дееспособным. Заявление подается членами семьи или органом опеки и попечительства. Так как […]
    • Динамика региональных налогов Просмотров научной работы: 9833 Комментариев к научной работе: 4 Поделиться с друзьями: Налоги – необходимое звено экономических отношений любого общества. Налоги как особая форма финансовых отношений обеспечивают формирование доходной части бюджетов всех уровней и являются […]
    • Уголовный кодекс редакция 2013 УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС РФ (действующая редакция, с изменениями, вступившими в силу с 15 марта 2013 года) Уголовный кодекс Российской Федерации является единственным нормативным документом, который устанавливает, какое действие является преступлением, какое наказание предусмотрено за […]
    • Эмблемы суда Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 29.04.2014 N 6 "Об утверждении геральдического знака - эмблемы Верховного Суда Российской Федерации" ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ от 29 апреля 2014 г. N 6 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ГЕРАЛЬДИЧЕСКОГО ЗНАКА - ЭМБЛЕМЫ ВЕРХОВНОГО СУДА […]
    • Госпошлина льготы нк рф Какие льготы предусмотрены при уплате госпошлины? Федеральное законодательство устанавливает ряд льгот для физлиц при уплате ими госпошлины. Льготы можно классифицировать в зависимости от категории плательщика госпошлины и от вида юридически значимых действий, за которые […]
    • Опубликовать сообщение о ликвидации Публикация о ликвидации в «Вестнике государственной регистрации» Журнал «Вестник государственной регистрации» — СМИ для официальных сообщений налоговой службы и юридических лиц. Согласно приказу ФНС России от 16.06.2006 N САЭ-3-09/[email protected] (скачать pdf), российские компании обязаны […]
    • Нотариус сенникова Нотариус предоставляет бесплатные консультации, а также осуществляет любые нотариальные действия, предусмотренные Основами законодательства РФ, в том числе: Удостоверение договоров недвижимого имущества; Также в рамках ФЗ “О государственной регистрации прав на недвижимое […]
    • Как написать заявление на главврача Как написать заявление на материальную помощь (образец)? Желающие написать заявление на материальную помощь образец этого документа могут найти на нашем сайте и затем адаптировать под свою ситуацию . С одним из образцов заявления на материальную помощь и основными […]